Хрещатиком: спочатку під конвоєм, вдруге — з оркестром
Ярослав Гашек насамперед відомий в Україні як літературний батько бравого солдата Швейка. Старше покоління черпало з іскристого гумору Йозефа Швейка і силу, і твердість, і надію. Але чех Гашек не може бути «сповитий» лише в солдатську форму безжурного Швейка. Постать письменника значно об'ємніша, багатогранна, навіть трагічна. Адже його життя надовго потрапило під жорсткий прес початку ХХ ст., особливо років Першої світової війни. Вже той факт, що літератор був солдатом трьох армій — Австро-угорської, Чехословацького корпусу і революційної Червоної, свідчить сам за себе. Так, Київ уперше зустрів єфрейтора Гашека у вересні 1915 року як австро-угорського полоненого. Зустрів вороже, під окрик і нагайки конвою російських козаків: «Сволота австрійська!..» Дорога в табір пролягла через місто, тож хлопець мимоволі роздивлявся навкруги, шукаючи схожість зі злотоверхою Прагою.
Коли крокували Хрещатиком, Гашек примітив вивіску «Музичний магазин Й. Й. Йіндржишек». Чулася чеська мова. Хтось незнайомий кинув у колону кілька пачок цигарок. Потім із освітленого Хрещатика Володимирським спуском вийшли до Дніпра. Далі, так само пішки, через Ланцюговий міст дарницьким лісом до табору військовополонених. «Клятих австріяків» загнали за колючий дріт. Тут юнак загубив у натовпі своїх знайомих — надпоручика Лукаса і його ординарця Страшлипку. Загубив у юрбі, але не в пам'яті. Невдовзі обидва «виринуть» у його сповненій гумору книзі в образах поручика Лукаша та бравого Швейка.